СИСТЕМНА КОНКУРЕНЦІЯ: КОНЦЕПЦІЯ, ПРОБЛЕМИ ТА ОБМЕЖЕННЯ
Бібліографічний опис згідно з ДСТУ 8302:2015
Lang F. P. System competition: concept, problems and limits. Visnyk Kyivs’kogo nacional’nogo torgovel’no-ekonomichnogo universytetu. 2021. № 3. P. 18-32.
JEL Classification: A29, F15, J18
ЛАНГ Франц Пітер,
доктор хабілітований, професор,
Університет економіки та управління в Ессені,
Лаймкугельштрасе, 6, ФРН 45141, Ессен, Німеччина
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
ORCID: 0000-0002-9512-8597
Мета статті – охарактеризувати міжнародну конкуренцію в рамках існуючих інтеграційних структур, визначити перспективи розвитку держав в умовах конституційної конкуренції між країнами.
Матеріали та методи. Устатті використано матеріали опитування, джерела з економічної літературі та результати фактичних досліджень міжнародної групи вчених з Університету економіки та управління FOM Ессен (Німеччина) та Вищого економічного інституту Люксембургу (Люксембург).
Результати дослідження. Теорії системної конкуренції аналізують конкуренцію між сферами повноважень (держави, муніципалітети, регіони) за мобільними факторами (праця, інвестиції, людський капітал) в інтегрованій світовій економіці, в якій гарантовані чотири свободи (свобода торгівлі (мобільність товарів), свобода (мобільність) послуг, вільний рух капіталу та вільний рух людей). Для того, щоб конкурувати за виробничі фактори, вони формують соціальні товари, інфраструктуру, дотації, податки та нормативно-правове поле. Таким чином, реалізується суверенітет громадянина та оптимальний розподіл ресурсів. Конституційна конкуренція може розглядатися як процедура відкриття інновацій на політичних ринках, яка дає інформацію для політиків, а також створює стимули для нових рішень політичних проблем. Міжнародну конкуренцію між державами можна охарактеризувати як складне поєднання економічної та політичної конкуренції, яка може функціонувати лише як заснований на правилах процес із загальним визнанням норм і прав. Однак слід уникати гармонізації настільки, наскільки вона обмежує конкуренцію. Проте, якщо є надмірне регулювання органами влади, процес інтеграції не може бути реалізованим.
Висновки. У довгостроковій перспективі міжнародна конкуренція може призвести до економічних структур, які шляхом добровільної адаптації державами-членами забезпечують релізацію політичних правил. Тому інтеграційна політика повинна створювати простір для цих форм конкуренції між державами-членами, уникаючи крайньої гармонізації й патерналізму.
Ключові слова: інституційна економіка, чотири свободи, міжнародна міграція, міжнародна конкуренція, теорія політичної економії, громадський вибір, обмін та паралельні процеси.
Lang F. P. System competition: concept, problems and limits. Visnyk Kyivs’kogo nacional’nogo torgovel’no-ekonomichnogo universytetu. 2021. № 3. P. 18-32.
ПОВНИЙ ТЕКСТ (PDF)
DOI: http://doi.org/10.31617/visnik.knute.2021(137)02
JEL Classification: A29, F15, J18
ЛАНГ Франц Пітер,
доктор хабілітований, професор,
Університет економіки та управління в Ессені,
Лаймкугельштрасе, 6, ФРН 45141, Ессен, Німеччина
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
ORCID: 0000-0002-9512-8597
СИСТЕМНА КОНКУРЕНЦІЯ: КОНЦЕПЦІЯ, ПРОБЛЕМИ ТА ОБМЕЖЕННЯ
Постановка проблеми. Великобританія вийшла з Європейського Союзу (ЄС). Прихильники ЄС доводили, що було б краще залишатися на загальноєвропейському ринку зі свободою торгівлі, послуг, вільним пересуванням людей та капіталів. Люди, які підтримувалиідею виходу Великобританії з ЄС, вважали, що було б краще мати загальний національний контроль над усіма економічними та політичними рішеннями. Незалежність принесе кращу позицію у світовій конкуренції між націями. "Brexit" спонукав написати цю статтю, яка має на меті оглянути основні публікації, присвячені теоріям "системної конкуренції", щоб зрозуміти, які умови необхідні та які наслідки вона може мати і яким може бути політичне рішення у реальному світі.Мета статті – охарактеризувати міжнародну конкуренцію в рамках існуючих інтеграційних структур, визначити перспективи розвитку держав в умовах конституційної конкуренції між країнами.
Матеріали та методи. Устатті використано матеріали опитування, джерела з економічної літературі та результати фактичних досліджень міжнародної групи вчених з Університету економіки та управління FOM Ессен (Німеччина) та Вищого економічного інституту Люксембургу (Люксембург).
Результати дослідження. Теорії системної конкуренції аналізують конкуренцію між сферами повноважень (держави, муніципалітети, регіони) за мобільними факторами (праця, інвестиції, людський капітал) в інтегрованій світовій економіці, в якій гарантовані чотири свободи (свобода торгівлі (мобільність товарів), свобода (мобільність) послуг, вільний рух капіталу та вільний рух людей). Для того, щоб конкурувати за виробничі фактори, вони формують соціальні товари, інфраструктуру, дотації, податки та нормативно-правове поле. Таким чином, реалізується суверенітет громадянина та оптимальний розподіл ресурсів. Конституційна конкуренція може розглядатися як процедура відкриття інновацій на політичних ринках, яка дає інформацію для політиків, а також створює стимули для нових рішень політичних проблем. Міжнародну конкуренцію між державами можна охарактеризувати як складне поєднання економічної та політичної конкуренції, яка може функціонувати лише як заснований на правилах процес із загальним визнанням норм і прав. Однак слід уникати гармонізації настільки, наскільки вона обмежує конкуренцію. Проте, якщо є надмірне регулювання органами влади, процес інтеграції не може бути реалізованим.
Висновки. У довгостроковій перспективі міжнародна конкуренція може призвести до економічних структур, які шляхом добровільної адаптації державами-членами забезпечують релізацію політичних правил. Тому інтеграційна політика повинна створювати простір для цих форм конкуренції між державами-членами, уникаючи крайньої гармонізації й патерналізму.
Ключові слова: інституційна економіка, чотири свободи, міжнародна міграція, міжнародна конкуренція, теорія політичної економії, громадський вибір, обмін та паралельні процеси.
REFERENCES
- Tibout, C. M. (1956). A Pure Theory of Local Expenditure. Journal of Political Economy. (Vol. 64), 416-424 https://doi.org/10.1086/257839 [in English].
- Hayek, F. V. (1998). Der Wettbewerb als Entdeckungsverfahren. Freiburger Studien: Gesammelte Aufsätze, Tübingen [in Deutch].
- Schumpeter, J. A. (1934). Theorie der wirtschaftlichen Entwicklung. 9th Ed. (1993). Berlin [in Deutch].
- Schumpeter, J. A. (1952). Aufsätze zur ökonomischen Theorie. Tübingen [in Deutch].
- Katz, M. L., & Shapiro, C. (1994). Systems Competition and Network Effects. Journal of Economic Perspectives. (Vol. 8 (2), 93-115 https://doi.org/10.1257/jep.8.2.93 [in English].
- Kiwit, D., & Voigt, S. (1998). Grenzen des institutionellen Wettbewerbs. Jahrbuch für Neue Politische Ökonomie. (Vol. 17), 131-337 [in Deutch].
- Mayer, A. (2002). Ordnungspolitik und Europäische Integration, eine institutionenökonomische analyse. Berlin [in Deutch].
- Krstić, M. (2012). The role of rules in the evolution of the market system. Hayek’s concept of evolutionary epistemology. Economic Annals. (Vol. LVII), 194, 123-140 https://doi.org/10.2298/EKA1294123K [in English].
- Lang, F. P., & Melnychenko, O. (2016). Brexit´s economc effects on the European Union. European Cooperation. (Vol. 6(13), 9-16 [in English].
- Voigt, S. (2019). Institutional Economic. An Introduction. Cambridge, 7 https://doi.org/10.1017/9781108573719 [in English].
- Lockwood, B. (1994). Pareto efficiency; J. Eatwell, M. Milgate, P. Newman (Eds.). The New Palgrave Dictionary of Economics. (Vol. 3), 811-813 [in English].
- Doepfer, K. (2006). Evolutionary economics: a theoretical framework. The evolutionary foundation economics, Cambridge/UK https://doi.org/10.1017/CBO9780511492297.001 [in English].
- Tullock, G. (1994). Public choice; J. Eatwell, M. Milgate, P. Newman (Eds.). The New Palgrave Dictionary of Economics. (Vol. 3), 1040-1044 [in English].
- Lang, F. P. (2021). International Migration and Brain Circulation. European Cooperation. (Vol. 1 (49), 74-80 https://doi.org/10.32070/ec.v1i49.107 [in English].
- Mussler, W., & Wohlgemut, M. (1995). Institutionen im Wettbewerb;P.Oberender, M. Streit (Eds.). Die Europäischen Arbeitsmärkte im Integrationsprozess, Baden-Baden [in Deutch].
- Lang, F. P. (1999). Innovations- und Edukationssysteme im Spannungsfeld von Gruppeninteressen;B. Rebe (Ed.). Humanität – Wandel – Utopie, Oldenburg [in Deutch].
- Downs, A. (1957). An economic theory of political action in a democracy. Journal of Political Economy. ( Vol. 65), 2, 135-150. Retrieved from http://www.jstor.org/stable/1827369 (Accessed March 25, 2021) https://doi.org/10.1086/257897 [in English].
- Kerber, W. (1998). Zum Problem einer Wettbewerbsordnung zum Systemwettbewerb. Jahrbuch für neue politische Ökonomie. (Vol. 17), 131-337 [in Deutch].