Згідно з Наказом Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 № 1643
журнал внесено до Переліку наукових фахових видань України 
(категорії “Б”з економічних наук

Проводимо набір статей до публікації у науковому фаховому журналі "Вісник КНТЕУ" з економічних наук

ФУТУРОЛОГІЧНІ КОНЦЕПЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

Автор: Sveta on .

 ПОВНИЙ ТЕКСТ (PDF)
DOI: http://doi.org/10.31617/visnik.knute.2019(127)01

УДК 008.2:004.73=111

НІКОЛАЄЦЬ Катерина,
д. і. н., професор, професор кафедри економічної теорії та конкурентної політики
Київського національного торговельно-економічного університету
вул. Кіото, 19, м. Київ, 02156, Україна
 
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-0471-2895

ФУТУРОЛОГІЧНІ КОНЦЕПЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

Постановка проблеми. У сучасних умовах спостерігається відхід футурології від створення глобальних проектів майбутнього існування людства з одночасним пере­ходом до розробки конкретних питань і прогнозів у певних сферах життєдіяльності людини. Прикладний напрям футурології знайшов своє відображення у реалізації про­гностичної функції багатьох суспільних наук. Реалізація такої функції вилилася у нау­ково-технічне, природознавче та суспільствознавче прогнозування. Задля підвищення наукового рівня футурологічних прогнозів відбувалося постійне вдоскона­лення методич­ного інструментарію, що зумовлювалося специфікою використання науки.
Аналіз останніх досліджень і публікацій показав, що попри наявність окре­михнаукових студій, автори яких висвітлюють перспективні напрями розвитку футурології, у сучасний період відсутнє дослідження, присвячене аналізу новітніх мето­дів наукового пошуку, актуальних в умовах зростання значення прикладних функцій науки.
Метою дослідження є визначення основних напрямів розвитку футурології на сучасному етапі в умовах поглиблення процесу глобалізації та характеристика новітньої методологічної бази футурологічних досліджень.
Матеріали та методи. У дослідженні за дотримання принципів об’єктив­ності, поєднання історичного та логічного аналізу використано орієнтаційно ціннісний, статистичний та біхевіористичний методи наукового пізнання, метод наукової абстракції.
Результати дослідження. У сучасному світі суттєвих змін зазнала суб’єкт­ність дослідника. Раніше, зазвичай, спрямування і характер дослідження переважно обу­мовлювалися суб’єктивними уявленнями науковця про характер та методи наукового пошуку і визначалися основними положеннями гіпотези. Наразі організація форсайту передбачає не лише координацію спільних зусиль групи вчених, а й враху­вання поба­жань щодо підтвердження чи спростування уявлень замовника (держави, великих кор­по­рацій тощо) про майбутні явища та процеси. Сконцентрованість такого замов­ника переважно на цікавому для нього фрагменті найближчої перспек­тиви не лише ви­значає географічні межі та предметне поле дослідження, а й рівень наукової абстракції.
Висновки. На початку ХХІ ст.  постала необхідність досліджувати людину та її місце і роль у забезпеченні технічного прогресу не тільки за зростання впливу технічних засобів на розвиток людства, а й в умовах розвитку фізичної інтеграції технічних засобів до людського організму для розширення його можливостей.
Реальністю ХХІ ст. фактично стала необхідність широкого використання синергетичних досліджень в економіці. Технічні можливості, у тому числі передання та обробки інформації, постали важливим чинником перспективних пере­творень у сфері пошуку адекватних моделей наукового пошуку у царині футурології. Робота окремих "фабрик думок" чи використання методу форсайту вже не відпо­відають реаліям часу. Потрібна кооперація різнопланових дослідників з багатьох країн для ухвалення синтетичних рішень, які б визначали перспективи розвитку людства не лише у сфері виробництва, а мали б комплексний характер.
Ключові слова: футурологія, моделювання, штучний інтелект, форсайт, синергетика, наукова абстракція.


REFERENCES

  1. Andersson, Jenny (2018). The Future of the World: Futurology, Futurists, and the Struggle for the Post Cold War Imagination. Oxford University Press, USA [in English].
  2. Ford, Martin (2016). Rise of the Robots: Technology and the Threat of a Jobless Future. Basic Books [in English].
  3. Fukuyama, F. (2018). Identity: The Demand for Dignity and the Politics of Resentment. Farrar, Straus and Giroux, 2018 [in English].
  4. Harari, Y. (2018). 21 Lessons for the 21st Century. Spiegel & Grau [in English].
  5. Harari, Y. (2019). Homo Deus: A History of Tomorrow. Manjul Publishing House [in English].
  6. Kaku, M. (2018). The Future of Humanity: Terraforming Mars, Interstellar Travel, Immortality and Our Destiny Beyond Earth. Allen Lane [in English].
  7. Kaku, M. (2015). The Future of the Mind: The Scientific Quest to Understand, Enhance, and Empower the Mind. Anchor [in English].
  8. Schwab, K. (2018). Shaping the Fourth Industrial Revolution. World Economic Forum [in English].
  9. Taleb Nassim Nicholas. (2014). Antifragile: Things That Gain from Disorder. New York City: Random House [in English].
  10. Zhang, Wei-Bin (2017). Economic Growth Theory: Capital, Knowledge, and Economic Stuctures. Routledge [in English].
  11. Thaler, R. (2016). Misbehaving: The Making of Behavioral Economics. W. W. Norton Company [in English].
  12. Popper, Karl (2003). The Open Society And Its Enemies, Volume One: The Spell of Plato. Routledge (Routledge Classics) [in English].
  13. Maintser, K. (2010). Vyizovy i slozhnosti v XXveke [Challenges in the 21st Century]. Voprosy i filosofii, 10, 84-99 [in Russian].
  14. Holianych, M.(2017). Futurolohiia. Filosofiia maibuttia [FuturologyPhilo­sophyof thefuture]: monohrafiia. Ivano-Frankivsk: Lileia-NV [in Ukrainian].
  15. Peters, E. (2008). Chaos and Order in the Capital Markets: A New View of Cycles, Prices and Market Volatility. Wiley [in English].
  16. Petrov, A. A., Pospelov, I. G., & Shananin A. A. (1996). Opyit matemati­cheskogo modelirovaniya ekonomiki [Experience in mathematical modeling of economics]. Moscow: Energoatomizdat [in Russian].
  17. Dolyatovskiy, V. A., Kasakov, A. I., & Kohanenko, I. K. (2001). Metody i evo­lyutsionnoyi sinergeticheskoy ekonomiki v upravlenii [Methods of evolutionary and synergetic economics in management]. Rostov-na-Donu [in Russian].
  18. Sergeeva, L. N. (2002). Modelirovanie povedeniya ekonomicheskih system metodami ne lineynoy dinamiki (teorii haosa) [Modeling the behavior of economic systems usingnon-linear dynamics (chaos theory)]. Zaporozhe: Zaporozh. gos. un-t [in Russian].
  19. Sergeeva, L. N. (2003). Nelineynaya ekonomika: modeli i metodyi [Nonlinear economics: models and methods]. Zaporozhe: Poligraf  [in Russian].
  20. Brzeziński, Z. (2013). Strategic Vision: America and the Crisis of Global Power. Basic Books [in English].
  21. Ross, A. (2016). The Industries of the Future. Simon Schuster [in English].
  22. Lahutin V. D. (2017). Kontseptualizatsiia poniattia "suspilnastabilnist" [Concep­tualizingthe concept of "socialstability"]. Paradyhmalni zrushennia v ekono­michnii teorii ХХІ st. Materialy III naukovo-praktychnoi konferentsii (2-3 lysto­pada2017 r.), (pp.153-156). Kyiv: KNU [in Ukrainian].
  23. Sidorenko, O. V. (2011). Metodologicheskie osnovaniya sovremennoy futurelogi [Methodological foundations of modern futurology].Srednerusskiy vestnik obsche­stvennyih nauk – Central Russian Bulletin of Social Sciences]. 2, 14-19 [in Russian].
  24. Dator, J. (2011). What future studies is, and is not. Retrieved from http://www.futures.hawaii.edu/publications/futures-studies/DatorFuturesStudies.pdf.
  25. Toffler, E.,&Toffler, H. (2008). Revolyutsionnoe bogatstvo [Revolutionary wealth]. Moscow: AST [in Russian].
  26. Taleb, N. N. (2012). Chernyiy lebedPod znakom nepredskazuemosti [Black Swan.Under the sign fun predictability]. Moskva: KoLibri, Azbuka–Attikus [in Russian].