СТРУКТУРНА ПОЛІСЕМАНТИЧНІСТЬ КУРОРТНО-РЕКРЕАЦІЙНОЇ СФЕРИ
УДК 332.122:379.84
ВЕДМІДЬ Надія, д. е. н., доцент, декан факультету ресторанно-готельного та туристичного бізнесу Київського національного торговельно-економічного університету
РОМАНЧУК Людмила, асистент кафедри готельно-ресторанного бізнесу Київського національного торговельно-економічного університету
СТРУКТУРНА ПОЛІСЕМАНТИЧНІСТЬ КУРОРТНО-РЕКРЕАЦІЙНОЇ СФЕРИ
Постановка проблеми. Масштабність та багатоаспектність курортно-рекреаційної сфери як системного об′єкта наукового пізнання і глобального соціально-економічного явища привертає увагу науковців. Окреслення орієнтирів розвитку курортно-рекреаційної сфери обумовлює осмислення її структурної полісемантичності, яка визначається різним ступенем якісної взаємозалежності та кількісної інтенсивності прояву структурно-функціональних параметрів розвитку курортно-рекреаційної сфери у глокальному зрізі.
Аналіз останніх досліджень і публікацій показавнеобхідність системного аналізу існуючих підходів до структуризації рекреаційної, туристично-рекреаційної, курортно-рекреаційної та туристичної систем.
Метою статті є формування теоретичного базису щодо структурної полісемантичності курортно-рекреаційної сфери.
Матеріали та методи. Матеріалами досліджень слугували інформаційні дані щодо показників розвитку курортно-рекреаційної сфери та визначення їх структурної полісемантичності. Використано загальнонаукові та спеціальні методи економічних досліджень: узагальнення, компаративного та структурного аналізу, порівняння, систематизації, системного аналізу та ін.
Результати дослідження. Обґрунтовано актуальність наукового пізнання курортно-рекреаційної сфери як соціально-економічної та регіональної складової національної економіки з позиції системного підходу. Запропоновано власну модель курортно-рекреаційної системи, яка, на відміну від відомих наукових підходів, розглядає її як територіально соціально-економічну та сервісну підсистему, що інтегрує просторовий, економічний управлінський та сервісний аспекти її формування.
Висновки. Структурну полісемантичність курортно-рекреаційної системи передусім обумовлено тим, що вона розглядається як специфічний вид економічної діяльності та важлива складова соціально-економічної системи держави і регіонів. Враховуючи структурну полісемантичність курортно-рекреаційної системи, подальші дослідження мають бути спрямовані на визначення ключових індикаторів підсистем, що її формують, які дають змогу здійснювати статистичні спостереження за розвитком курортно-рекреаційної сфери.
Ключові слова:курорт, курортно-рекреаційна сфера, рекреаційна система, туристично-рекреаційна система, курортно-рекреаційна система.
ПОВНИЙ ТЕКСТ (PDF)
ВЕДМІДЬ Надія, д. е. н., доцент, декан факультету ресторанно-готельного та туристичного бізнесу Київського національного торговельно-економічного університету
РОМАНЧУК Людмила, асистент кафедри готельно-ресторанного бізнесу Київського національного торговельно-економічного університету
СТРУКТУРНА ПОЛІСЕМАНТИЧНІСТЬ КУРОРТНО-РЕКРЕАЦІЙНОЇ СФЕРИ
Постановка проблеми. Масштабність та багатоаспектність курортно-рекреаційної сфери як системного об′єкта наукового пізнання і глобального соціально-економічного явища привертає увагу науковців. Окреслення орієнтирів розвитку курортно-рекреаційної сфери обумовлює осмислення її структурної полісемантичності, яка визначається різним ступенем якісної взаємозалежності та кількісної інтенсивності прояву структурно-функціональних параметрів розвитку курортно-рекреаційної сфери у глокальному зрізі.
Аналіз останніх досліджень і публікацій показавнеобхідність системного аналізу існуючих підходів до структуризації рекреаційної, туристично-рекреаційної, курортно-рекреаційної та туристичної систем.
Метою статті є формування теоретичного базису щодо структурної полісемантичності курортно-рекреаційної сфери.
Матеріали та методи. Матеріалами досліджень слугували інформаційні дані щодо показників розвитку курортно-рекреаційної сфери та визначення їх структурної полісемантичності. Використано загальнонаукові та спеціальні методи економічних досліджень: узагальнення, компаративного та структурного аналізу, порівняння, систематизації, системного аналізу та ін.
Результати дослідження. Обґрунтовано актуальність наукового пізнання курортно-рекреаційної сфери як соціально-економічної та регіональної складової національної економіки з позиції системного підходу. Запропоновано власну модель курортно-рекреаційної системи, яка, на відміну від відомих наукових підходів, розглядає її як територіально соціально-економічну та сервісну підсистему, що інтегрує просторовий, економічний управлінський та сервісний аспекти її формування.
Висновки. Структурну полісемантичність курортно-рекреаційної системи передусім обумовлено тим, що вона розглядається як специфічний вид економічної діяльності та важлива складова соціально-економічної системи держави і регіонів. Враховуючи структурну полісемантичність курортно-рекреаційної системи, подальші дослідження мають бути спрямовані на визначення ключових індикаторів підсистем, що її формують, які дають змогу здійснювати статистичні спостереження за розвитком курортно-рекреаційної сфери.
Ключові слова:курорт, курортно-рекреаційна сфера, рекреаційна система, туристично-рекреаційна система, курортно-рекреаційна система.
ПОВНИЙ ТЕКСТ (PDF)