КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ВИМІР ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ
УДК 378.014.6
ГУЛЯЕВА Наталия,
кандидат экономических наук, профессор кафедры экономики, декан факультета экономики, менеджмента и права Киевского национального торгово-экономического университета
КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ВИМІР ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Постановка проблеми. Еволюція теорії якості, її тлумачення у сфері вищої освіти, створення інструментарію виміру і планування, розвиток системи критеріїв і напрямів підвищення рівня є предметом сучасної наукової дискусії і формування нормативної бази адміністрування. На основі різних сценаріїв формування компетентностей випускника вищого навчального закладу визначаються напрями вдосконалення змісту підготовки, організації навчання і діагностики знань студентів, взаємодії з роботодавцями, що створює реальні передумови зміцнення потенціалу конкурентоспроможності всіх учасників цього процесу.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розвиток системи вищої освіти, глобалізація освітнього середовища вимагає створення базисних умов зіставності й органічності параметрів національних освітніх конструкцій, і це є найактуальнішими питаннями, які інтенсивно досліджуються вітчизняними і зарубіжними науковцями, викладачами-практиками, професійним середовищем роботодавців.
Мета статті – систематизувати основні підходи до оцінки якості вищої освіти, її сутнісних ознак, розкрити зміст компетентнісного підходу як прийнятого в Європейському просторі за новою парадигмою професіоналізації підготовки, визначити базисні умови врівноваження циклу підготовки і життєвого циклу знань, формування потенціалу конкурентоспроможності як вищого навчального закладу, так і його випускника.
Матеріали та методи. Застосовано наукові методи теоретичного узагальнення, системного аналізу, індукції, наукові та періодичні видання.
Результати дослідження. Досліджено сутність якості вищої освіти і основніпринципи побудови системи управління нею, сучасні інструменти оцінки її рівня, завдання вищої школи із забезпечення необхідного рівня якості відповідно до змісту, умов і результатів навчання, ефективності мотиваційного механізму і професійної орієнтації.
Висновки. Визначені напрями вдосконалення системи підготовки сучасних фахівців за новою парадигмою вищої освіти на основі критеріїв якості дозволять у національному масштабі створити системні механізми формування і моніторингу професійних характеристик випускників з використанням таких інструментів виміру, як компетентність і компетенція, орієнтувати вищі навчальні заклади України у конструюванні навчального процесу і у власній діяльності в цілому на раціональні підходи зміцнення потенціалу конкурентоспроможності.
Ключові слова: якість вищої освіти, компетентнісний підхід, компетенція, потенціал конкурентоспроможності, стандарти якості, педагогічна інженерія, фундаменталізація вищої освіти, професійні кваліфікації, модель навчання дією, національна рамка кваліфікацій.
КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ВИМІР ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ
ГУЛЯЕВА Наталия,
кандидат экономических наук, профессор кафедры экономики, декан факультета экономики, менеджмента и права Киевского национального торгово-экономического университета
КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ВИМІР ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Постановка проблеми. Еволюція теорії якості, її тлумачення у сфері вищої освіти, створення інструментарію виміру і планування, розвиток системи критеріїв і напрямів підвищення рівня є предметом сучасної наукової дискусії і формування нормативної бази адміністрування. На основі різних сценаріїв формування компетентностей випускника вищого навчального закладу визначаються напрями вдосконалення змісту підготовки, організації навчання і діагностики знань студентів, взаємодії з роботодавцями, що створює реальні передумови зміцнення потенціалу конкурентоспроможності всіх учасників цього процесу.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розвиток системи вищої освіти, глобалізація освітнього середовища вимагає створення базисних умов зіставності й органічності параметрів національних освітніх конструкцій, і це є найактуальнішими питаннями, які інтенсивно досліджуються вітчизняними і зарубіжними науковцями, викладачами-практиками, професійним середовищем роботодавців.
Мета статті – систематизувати основні підходи до оцінки якості вищої освіти, її сутнісних ознак, розкрити зміст компетентнісного підходу як прийнятого в Європейському просторі за новою парадигмою професіоналізації підготовки, визначити базисні умови врівноваження циклу підготовки і життєвого циклу знань, формування потенціалу конкурентоспроможності як вищого навчального закладу, так і його випускника.
Матеріали та методи. Застосовано наукові методи теоретичного узагальнення, системного аналізу, індукції, наукові та періодичні видання.
Результати дослідження. Досліджено сутність якості вищої освіти і основніпринципи побудови системи управління нею, сучасні інструменти оцінки її рівня, завдання вищої школи із забезпечення необхідного рівня якості відповідно до змісту, умов і результатів навчання, ефективності мотиваційного механізму і професійної орієнтації.
Висновки. Визначені напрями вдосконалення системи підготовки сучасних фахівців за новою парадигмою вищої освіти на основі критеріїв якості дозволять у національному масштабі створити системні механізми формування і моніторингу професійних характеристик випускників з використанням таких інструментів виміру, як компетентність і компетенція, орієнтувати вищі навчальні заклади України у конструюванні навчального процесу і у власній діяльності в цілому на раціональні підходи зміцнення потенціалу конкурентоспроможності.
Ключові слова: якість вищої освіти, компетентнісний підхід, компетенція, потенціал конкурентоспроможності, стандарти якості, педагогічна інженерія, фундаменталізація вищої освіти, професійні кваліфікації, модель навчання дією, національна рамка кваліфікацій.
КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ВИМІР ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ